Сон

Я знов зустрів її в вісні.

Таку тендітну, ніжну, милу.

Відчув тепло її душі,

І пристрасть нас заполонила..

Цей сон я бачу вже не вперше,

Ти часто в снах моїх живеш.

Так тепло, вільно, пристрасно, прекрасно

Проводимо ми час удвох.

Прокинувшись, я посміхаюсь.

Бо в телефоні голос твій:

«Прокинувся? Вже виїжаєш?

-Встаю, збираюсь, виїжджаю»

І згадую вечірній сон.

Бо там, ми пристрасно кохаєм,

Немає болю, злості та образ.

В тім сні, тебе я обіймаю,

Цілую ніжно губи я твої.

Торкаюся твоєї шкіри,

Мов шовк вона у тебе і в житті.

Ми поцілунками усе звиваєм,

Тіла наші в сплетінні пристрасті вогню,

В обіймах сильних, ти мене кохаєш,

Взаємністю кохаю тебе я.

І знов дзвінок, десь в 7 ранку,

Чи не проспав сьогодні я.

Із посмішкою на обличчі прокидаюсь:

«-Це був лиш сон, реальність вже не та»