Реанімація

Розчарувавшись в людях, зрозумів,

Краще не сприймати все що кажуть.

Скоріш пробачити й прощатись.

Це важко, знаю, та так краще.

Краще зрозуміти правду,

Краще полюбити вже себе,

Ти один, повір, це факти.

Один, котрому нічого втрачати.

Зберись з думками, не втрачай себе,

Всю злість свою візьми до купи.

Здіймись з колін, скажи собі:

«Ти кращий із найкращих»

Я знаю, обезцінення болить,

Болить коли кажуть: «Невдаха»

Коли кричать: «Ти хто такий?»

Запамʼятай: вони самі невдахи.

Бо сильні люди не вбивають особистість.

Людяність у них ще є.

Сильна особистість, скаже правду.

Чемно, тихо все прийме.

Етап життя, котрий у мене вже,

Показує реальність, та всі «карти».

Вони помоляться, та роблять ті ж гріхи,

За те, чемніших, я не знайду…

До чого все це, я не знаю сам.

Придумав щось собі: Дорослі.

Нажаль, дорослий хтось один.

Та вже доказувати справді пізно!

Покажу я тоді собі.

Без слів. Та з діями найкраще.

І десь колись зустрінуся і з тим,

Котрий кричав: «Ти хто, невдахо?»