Серпень

Прокрадався Серпень кавуновими шляхами,

У відлунні спогадів тремтіли комиші.

Я так скучила за спекою й степами,

За лататтям, хвилями в Дніпрі.

Жовтолика диня з посмішкою сонцю,

на городі розляглася між грудка‘ми

гарячої землі.

Штиль безмовʼя пролягає над Лиманом,

Станіславські скелі мріються мені.

Ласкаво Серпень пестив помідори,

скоро питиме томатний сік.

Пахощі від квітів і павучі нори

Викликають дисонанси з року в рік.

А тепер вже він — останній місяць літа,

незабаром розсипатиме зірки.

І якби ж мені одну хоча б вхопити,

Просила б я позбутися війни.