Незалежності

З пут поневолення у пути поневолення

хода бліда, кривава до хрестів..

багато пролито, щоб виріло: «нескорена»

багато спалено відтинків і лісів

Дідів і пращурів повішено і знищено

мільйони за історію твою

та все ще меч відплати тужно блище

і дітям в кров заплетено - воюй!

Бо пут шо лишили на долю нашу кинули

ярмом не розтягти в полях волам

та якшо є ми ще, якшо не згинули

то може війн тих ріг не в пил волав

а гартував, криваво й обездолено

палив живе - але й творив нове..

бо жити вічно тут нікому не дозволено

тому і зараз пісня простору реве

і стогне за усіх хто поневолено

в кутках суцвіть плекає волі шмат..

багато пролито за біль яку нескорено

за батька, друга, за любов, шо мати

вплітала як колосся в чисте личико

дитині, котру молох пожерав

ніхто з нас шлях до вільності не вичекав

а виборов лише, оби мурал

як прапор - доньок і синів хоронячи

дивився на дітей своїх в блакить..

Свобода - це завжди криваво й боляче

та хто без неї схоче в світі жить?

24/8/25