Філософська терапія позитивного сприйняття. Вірш 1
00065
Але якщо люди приходять лиш на мить,
Стаючи твоїми вчителями,
Щоб навчить тебе чомусь,
То, ймовірніше, вони завжди тебе любили.
Й люблять.
Піклуючись про тебе, щоб ти став краще.
І все, у чому вони були не здатні,
Давно вже дали.
А залишають - передають рукам наступним.
Тобі дати те, у чому самі були не в силах.
Боячись спаплюжити хрупку матерію.
Втонув в жахливому болоті лісу
Під іменем регресу.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯