Петро Гузiк "Рай"

20063
Публікація: 30.08.2025
Вірш
Завершено

Твоє тіло — жар, що вогнем розквітає,

В кожній лінії хіть, лиш одного бажає

Груди здіймаються, мов хвилі жаги,

Стогони ніжні, що кличуть до гри.

Твої стегна — брама у світ насолоди,

Де пульсує життя, і розкрились води.

Між ними — солодкий, п’янкий водограй,

Мої губи шукають персональний рай.

Шкіра твоя, мов після грози,

В пальцях тремтить і горить без межі.

Ти — втілення пристрасті, втілення снів,

Жінко, у тілі твоїм — цілий світ див.

30.08.2025

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі