Безсоння
Дивляться в вікна пронизливі очі.
Знову не сплю я посеред ночі.
Блимають зорі хитрі, як Локі.
З іншого світу вчуваються кроки.
Не розбереш, де реальності грань…
Вибухи в мозку, мозок як твань.
Замість зчитати нову інформацію -
Мозок впадає відразу в прострацію.
Дайте дрімоти, дайте покою,
Екзопланету із пеленою!
Наче я гола Всесвітом лину…
Всесвіт алярмом б’ється в судини.
Пані Безсоння як же Вас жаль!
Винайти б швидко чудо-вуаль.
Дати б вам бідній трохи спокою.
Сну, відпочинку, або хоч запою.
Щоб відключити системи чуття,
Так щоб заснути до забуття…
Донечка ночі… моя колежанко,
Ляж, задрімай зі мною до ранку…
З чорних дір демони втупили очі
Знову не сплю я посеред ночі.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.