Ні до порога

11.06-14.08. 2022 р. Б

Люди не хочуть Бога

І лишаються без порога,

Люди не хочуть Церкви

І панічно бояться померти,

Люди сміються з Святого,

Погибаючи від лихого.

Безкінечні «чому» і «для чого»,

Біль і страх, розпач і тривога...

Все питають ну де ваш Бог,

Де Церква, де омріяний рай?

Де той щасливий край,

Де болю й страждання немає?

Але ж не хочуть чути що Слово Боже голосить,

Тільки не хочуть бачити потребуючого того, що просить,

Часу не мають щоб віддати Творцеві подяку,

Надають перевагу ворожбитам, забобонам, ознакам...

Є у Бозі щастя бажане,

Справжній омріяний мир,

Є єлей, що загоює рани,

Є все, що потребуємо ми....

Люди будують життя без Того,

Хто є джерелом життя,

Насміхаються зі святого...

І зникають...у небуття.

Зникають цілі родини,

Руйнуються села й міста,

Доми стоять понурі й пустинні.

Таке життя без Христа.

Люди вперто не знають Бога,

Та й пізнати Його не спішать,

Хоч лишаються без порога...

Та й байдуже, що страждає душа....

І ніхто не в змозі позбутись,

Невиліковних ран,

Всіх жахів і страхів не забути,

Що ворог пекельний завдав.

А немає життя без Бога,

Немає щасливого завтра,

Немає життя без Того,

Хто Був вчора, Є й буде завжди!!!