Місяць
134090
Сяє ясний місяць за вікном,
Вдивляються в густу темряву очі,
Все заснуло тихим мирним сном,
Невтомно слухаю музику ночі,
Здається, що зі мною ніч говорить,
Ніби темним пледом огортає,
Про потаємніше у світі мовить,
Мелодія звучить, зорями небо грає,
Заворожує атмосфера, ця епічність,
Ніч на нові ідеї надихає,
Безкінечність Всесвіту, її Величність,
У невідомість двері відчиняє,
Яскрава зоря до польоту кличе,
Тут де мрії, де живе любов,
Світить місяць лагідно в обличчя,
І творити хочеться все знов і знов.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯