Річкові діви
Річкові діви
-/--/--/--/-
-/--/--/--/
У спалахах ватри обличчя сміються.
Від вашої гри перехоплює дух.
Десь там парубки веселяться і бʼються,
Дівчата он де кладуть пристрасть у рух.
Є ватра велична короною дійства.
Ваш сміх звідусіль лиш піддражнює нас.
"Цвіт папороть" кине і знову злодійство.
Сестриці приймуть нових "жертв" повсякчас.
Колись я була також гірко розбита -
Ця доля спіткала нам кожну сестру.
Та тих парубків давно кров вже розлита.
А ні - то втопились від голосу струн.
Дівчата і хлопці близ річки гуляють,
Сестриці виходять до них між дерев.
Їх усмішки легінів юних звабля'ють.
Йдуть слабші услід річкових королев.
І ті парубки, що дівчатами грають,
Не встоять ніяк від спокусливих чар.
Дзвінкі голоси у цім лісі лунають,
Топити ведуть щораз нових отар.
Та сестри не вгледять, на жаль, юну пару,
Що свята у честь йдуть "зривати" той цвіт.
Гріха не знесе юна діва кошмару.
Сестриці нової побачимо зліт.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.