Люди

30.08.2022

6.09.2022

Є такі люди – їх не буває «багато»,

Неначе невидимі, наче їх і нема,

Вони десь там більше бувають за кадром,

А часто про них ніхто і не зна...

Але без людей тих не було б нічого,

Вони не публічні, не кажуть голослівних промов,

Вони не питають: Навіщо? Для чого?

Охоче поділяться якщо треба чаєм й теплом.

Є такі люди біля них просто приємно,

І час протікає біля них ніби мить,

Вони ніби світло в кімнаті де темно,

Ніби бальзам коли в кого «душа болить».

Безцінні ці люди берегти таких треба,

Та часто їх долі буремні і часом надто важкі,

А вони по при все ніби ангели з неба,

Добродушні, милі й напрочуд прості.

Є такі люди...

Насправді їх не так вже й багато,

Вони й не живуть, а ніби цвітуть.

Біля них усе наче дивне свято,

Розрадять, а дуже болить обіймуть.

Ми щасливі коли таких зустрічаєм,

Бо й самі біля них стаємо такі ж,

Хай Господь щедро всіх благословляє!

Зустріти таких завзятих і дивовижних.

Точно є такі, зустрічались не раз в житті,

Навіть спогади гріють й дарують натхнення,

А може це й є ті майбутні святі,

Що так прикрашають нам сьогодення.