Щоденники Івана Кириллова під редакцією Рибак Еміра.

3 ч. 3 глава

Продовження від 25.02. 1981 року:

Дізнався від мол. с - нта Чеснокова, що наш БТР № 103 поко́титься сьогодні в рейд під місто Герат. Там вже знову щось погане світиться. Згадую, що в минулому рейді ми втратили багато товаришів. Від майора Лукіненко я почув неприємну новину про те, що наша в/ч втратила убитими двох людей: прапорщика та одного солдата - земляка. Погані від цього наші справи. Після обіду готував внутрішній наряд по в/ч солдатів і сержантів роти зв'язку. Після цього пішов на КПП продовжувати своє чергування на нім. Перевіривши дії своїх днювальних солдатів на службі, написав лист додому дружині Марії. У вільних проміжках часу ще намагався читати “Героя нашого часу” Лермонтова. Не завжди вдається це робити. Все замислююся про те: коли прийде кінець цьому басмацтву? Коли ми виконаємо свій інтернаціональний обов'язок? Після здачі наряду по КПП у роті виконував обов'язки старшини сотні, який відсутній.

26. 02. 1981 р. в полку. Уранці о 6 годині після пробудження виявив, що усі наші речі мокрі від дощу, що лив всю ніч. Намет старий і ґрунтовно продірявився від багаторазового використання впродовж тривалого проміжку часу. А на вулиці зима, ночі холодні. Лютих морозів немає, але вітер з вогкістю дають непоганий результат для охолодження наших теплокровних тіл. Довелося переодягатися в сухе одіяння. Швидко розібрався з нарядом по роті, дав деякі вказівки підлеглому особовому складу, провів уранішній огляд. Приготував збір та шикування сотні на сніданок. Потім було загальне зібрання полку, і робився стройовий огляд усіх його військових підрозділів. На огляд приїхав полковник Мильніков. Це з Москви йде перевірка відповідної наявності того, що повинно бути у солдатів і в офіцерів, а якщо чогось немає, то покарати в дисциплінарному порядку за нестаранне відношення до військової служби. У нас теж виявилася невідповідність номера автомата у солдата. Він, як з'ясувалося, помінявся через неувагу з солдатом із саперної роти своїм автоматом. Ми були раді та сапери теж, оскільки б усі отримали по шиї за таку справу від командира роти, взводу, старшин, сержантів і самих солдатів у тому числі. Склав новий список наряду по підрозділу на майбутню добу часу. Наглядав за його підготовкою солдатів і сержанта. Тут і вечеря приспіла непомітно з усім цим клопотом. Після вечері новий ком. роти Циплянков разом зі мною зібрали солдатів роти й читали їм дисциплінарний статут ЗС СРСР. Потім мені передали листи від тітки та з дому. Сиджу один в наметі. У нім дуже сиро від води з минулого дощу. У таку сиру погоду погано сохнуть усі намоклі речі.

27. 02. 81 р. Майор Денісов сказав мені, що я залишуся за старшину роти зв'язку. Був на аеродромі з начальником розвідки, з яким їхали до наших військових радників в афганських в/ч. По шляху назад офіцер розповів, що за час проведення останньої операції з бунтівниками, ті й собі втратили за попередніми джерелами близько 1 тис. осіб. Вони знаходилися в районах гірської місцевості прилеглих до міста Герату. Наші війська розбили бандформування, виявляється, ще не всі, тобто знову передбачаються зачистки цих районів нашими підрозділами. По приїзду займався документацією роти й звірянням наявності в ній відповідного майна.

28. 02. 81 р. Сьогодні припало, окрім усіх справ у сотні, з'їздити з Бояринцевым на заправку, щоб заправити техніку. Приліг на ліжко і відключився від усіх турбот в обіймах бога Морфея.

1 березня 1981 р. Прямо з ранку включився у всілякі дрібні турботи у підрозділі. Зробив видачу зброї солдатам. Чищення зброї. Я згадав, що відсьогодні календарно почалася довгоочікувана Весна. Радісно стало на душі.

02. 03. 81 р. Істотних змін не сталося і на цьому спасибі пану Богові. Отримав від сина Володимира лист і смуток безслідно поплив за далекі краї... Обстановка нормальна і Слава Богу.

05. і 06. 03. 81 р. Сьогодні вранці на політзаняттях, ми, усі бійці роти, конспектували в загальні зошити матеріали 26 з'їзду компартії СРСР. Потім проводилися роботи на вузлі зв'язку. Приводили в належний вид усю наявну документацію на устаткуванні вузла зв'язку.

Наступного дня: Після обіду був в рем роті, узяв пластичне скло для установки сімейних фоток. Прийшов в намет і приготувався до наряду по КПП: помився, поголився, підшив польове напівшерстяне обмундирування, почистив чоботи тощо. Після розстановки по місцях несення внутрішньої служби черговим по в/ч, я прийшов на свій пост. Зараз чергуємо в новій будівлі КПП. Солдати самі своїми силами з каменів природного походження, що валяються практично під ногами, сліпили хорошу будівлю за три місяці. У нім набагато затишніше, ніж в наметовому містечку. Сьогодні вночі, десь під ранок, наші сотні підуть на бойові завдання на 5 днів. А на вулиці Красна Весна своїми крилами - рукавами віє - тепло сіє. У горах тане сніг...А в нас починається тривожна ніч, треба пильно стояти на варті, оберігаючи спокій своїх товаришів по службі.

7 березня. Я на чергуванні по КПП. О 1 ночі виїхав 1 батальйон і з ним наш БТР № 103 і на нім ком. роти Ципленков. Опісля цього прийшов капітан Комаров і по тривозі підняв ще один екіпаж БТР. Але вони трішки запізнилися, вихід рот тільки до 4. 30 передбачався. Нач. розвідки, чекаючи екіпаж, розповів про цікаві речі, під час бойових виходів. У районі міста Файзабад адміністративний центр велаята - провінції Бадахшан він зі своїми розвідниками знищив великий загін бунтівників. Вони знаходилися високо в горах на висоті понад 2000 метрів. Там на вершині гори, на яку несподіваним кидком накинулися розвідники, були закоренілі бандити. Ними керував офіцер (Т) Гильух, який вчився у нас, в СРСР у військовому училищі. Після приїзду в Афганістан його призначили командиром роти. Після перевороту і приходу в країні нової влади пішов в гори з молоддю. Їх вік від 15 - 16 років і трохи вище. Живилися продуктами, що виділяли родичі й не гребували нападами на мирних і беззбройних дехкан. Просто грабували місцеве населення. По правді кажучи, багато наших полягло, оскільки гора була крута, і добратися туди, розвідникам, повністю не поміченими ворогом, не вдалося. Та і були у них укріплені точки з кулеметами, на кшталт дзотів, як гірська фортеця. Рухалися вночі, напотемки на гору. Одного сплячого вартового узяли відразу в полон. З іншими трохи повоювали. Коли все закінчилося, полоненик багато допоміг, був зляканий і показав командира загону та інших закоренілих бандитів. Захопили їх зброю і боєприпаси. Після усієї цієї розповіді, о 5 годині ранку капітан Комаров разом з комендантським взводом виїхав з розташування частини. Я ж залишився на КПП і наглядаю вже тільки за піччю, щоб не потухла. Це жарт. Тягну так далі на горбі свою гірку службу. Пильную в обидва ока на своєму посту...

Тепер я для всіх приймальне відділення техніки.

12. 05. 1981 м. Герат. Афганістан. Я уранці на розстановці дій та задач отримав ввідне завдання: з 5 солдатами на території наметового містечка навести ідеальний порядок. Це означає, усі старі намети й дошки здати на склад КЭЧ. Їх набралося, напевно, 3 вози навантажені або кокандські гарби на двох високих колесах. Усе це ледве встигли здати до обіду на склад. Після обіду комору з солдатськими речами, в ужитку що називається каптеркою переміщали ближче до збройової кімнати. Усі речі перетягували з одного місця на інше. Коли справа дійшла до наметів там виявилося багато всякого мотлоху і різних афганських речей. Вони практично були в жалюгідному стані й вимагали ремонту. Я узяв собі радіоприймач. Він теж був зламаний, але можна було його полагодити. Чому я узяв його собі? Я хотів перевірити особовий склад роти, чим він дихає, яка буде їх реакція на мої дії. Один з них Бікметов повідомив мене, що у нього в районі адм. центру Калай - Нау - велаята Багдіс є 10 000 тис. афошек - афгані - афганських грошей. Він їх хоче передати мені. У мене з'явилося закономірне питання: - Звідки у нього стільки грошей? Він - же солдат термінової служби. Навіть нам офіцерам і прапорщикам не видають зарплату афганями. Адреса Бікметова... Джамбиков з 2 - ма пляшками горілки пропонував мені прискорити процес його звільнення в запас, таким шляхом, щоб я клопотав перед вищим командуванням про внесення його прізвища в списки перших команд, що звільнялися, додому на демобілізацію. Але я не знаю, що з цього вийде. Замполіт капітан Турайбаєв сам подає список затверджений командиром. Це вже не моя компетенція. Увечері отримав нове завдання на завтрашній день. Повернувся до себе до кімнати вже опісля 12.00 ночі. Зараз сиджу і думаю, як мені бути. Це я щодо Бікметова, йому ж ще багато служити й треба його виховувати. А Джамбиков взагалі зіпсований і хитрий. Він хоче робити афганські гроші, не гидуючи нічим. Він мені запропонував: якщо я завтра буду з тобою працювати, то можна буде вивезти за межі в/ч залізні солдатські ліжка по 500 афгані за штуку. А це - ж справжній злочин буде. І чому такі думки з'являються у молодого солдата. Цей дур треба вибивати з його порожньої голови щоб-то не стало. Треба щоби він зрозумів, що людину за розкрадання державного майна карають згідно із законом. З цим законом усіх ознайомили і його у тому числі. А може, йому це не пояснювали. Треба цю гниль - думки виривати у нього з коренями. Треба думати, як далі жити по - чесному, по — справедливому.

13. 05. 81 р. Я уранці підняв увесь 2-й батальйон разом зі своєю ротою. Під моїм чуйним керівництвом увесь особовий склад батальйону робив прибирання своїх закріплених ротних територій. Капітан Тураєв запропонував мені разом з ним викрити одного прапорщика з горілкою, але я не зрозумів його, в чому справа. Це ж буде неправильно, якщо ми зараз будемо один одного гризти. Я не підтримав його. Негативу і так хватає в колективах, а зайвий літр горілки для того щоби розслабитися після рейду нікому не завадить. Він від цього сильно не розбагатіє, але якихось - то гостинців рідним зможе прикупить. Зараз і так погане для нас в (СРСР) міжнародне становище з - за нашого введення військ в ДРА. Негативне відношення сусіда ДРА — Пакистану, Ірану, Китаю й інших країн. Не дуже - то приємне усім від усього цього. З Пакистану на територію Афганістану йдуть всякі посібники ЦРУ США. Вони забезпечують сепаратистів або бунтівників і грошима, і зброєю, і військовим вишколом в таборах біженців їх диверсійних груп. Все для того, щоб підірвати нинішню владу і посіяти хаос і в умах народу, і в самій країні. Увечері переодягнувся в новий бавовняно-паперовий виряд. Завтра в полк приїжджає генерал - майор з 40 - ї Армії.

14 травня 1981 р. Уранці, після підйому роти, усі займалися прибиранням закріпленої території упродовж усього дня. Після вечері командир частини влаштував в літньому кінотеатрі збори командного складу з офіцерів і прапорщиків. Там він доводив нам інформацію про обстановку, що склалася, в Афганістані в цілому, і наших в/ч тут, цілі та завдання, які ми повинні вирішувати найближчим часом. Скоро ст. лейтенант Кропохін заміниться в Грузію - Закавказький Військовий Округ.

15 - 16 травня і подальші дні... Вони проходять своєю неквапливою статечною ходою старого вояки. З дому ніяких вістей не маю. Листа не отримував. Потрібно вислати кошти, додому, сім'ї на проживання, до 25 травня.