Яка вона?

Яка вона? Тендітна? Незбагненна?

Легка, мов весняний поступ по землі.

Овіює любов’ю, тихим вітром,

Заколисує солодким співом у сні.

Торкається чола губами ледь відчутно,

Медовий блиск її очей занурює в негу.

Дурманить ароматом шовкового волосся,

Дарує серце прямо й ніжно — на виду.

Заманює в п’янкі повітряні обійми,

І в млоснім мареві зникають всі жалі.

Розпалює бажання, сни та мрії —

І летимо у безмежний простір, де тільки ми.

13.09.25