Камінь

12058
Публікація: 16.09.2025
Вірш
Завершено

Життя земне тяжіє, наче камінь,

Який підняти ми плануєм…

Стискає нам бажання рамінь*–

Суспільства осуд, – ми пасуєм.

Багато душ під каменем пропало,

Під тиском страху чи зобов'язáнь.

Скільком хребет їх мрій зламало,

Не оцінивши тих старань?..

Скількох пожерли заздрісні нелюди,

Важкі й холодні, ширші за каміння?

Такі були і будуть всюди,

Це противагові створіння…

Усе в руках ваших, кажу, і голові:

Бути як всі, або своє підняти разом

Тяжке життя, та ви не замалі,

Щоб прогинатися заразам!..

*рамінь = ремінь

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі