Зустріч

Зустрілись ми в точці, де час народився,

Навколишній світ у ту ж мить відступився.

І подих кохання серпанком окутав,

У серце проникнув, зруйнувавши пута.

Вдивлялись в обличчя немов давно знайомі,

Складали пазли зі снів невідомих.

Зворушливий трепет упізнання душі —

Сполохав до болю, порушив межі.

Сплелися пальці у вузол тендітний,

Очима торкались наші розгублені губи.

Та кохання сховалось, і розум вернувся,

Нагадавши про дім, де чекають і люблять.

Ця подорож могла б бути солодкою —

Наповнена п'янкою, чуттєвою мрією,

Підпільною близькістю, забороненим раєм…

Та потім — лише горем і важкою карою.

Тож з жалем відступимо від кохання,

Зупинимо мрії, загасимо бажання.

І, слухняні докорам сумління й душі,

Збережемо невинність — наш шлях старий.

25.09.25