Наша Зустріч Перша, Не Остання!

20052
Публікація: 01.10.2025
Вірш
Завершено

Так важко збагнути те,

Що відчуваєш вперше і востаннє:

Пам’ять карбує і не витирає,

Лишає приємний відпечаток.

Тебе згадати хочу, але не можу (не можу),

Номера не знаю і не віднайду (на жаль).

І коли я вже поїду, через смуток збагну:

Наша зустріч перша, не остання!

Так, я вірю у дива, співпадіння.

Жевріє той вогонь надії.

Фрагменти картини зберу,

Щоб невидимий зміст вловити.

Твій бомбер досі виблискує

Кольором вишневого цілунку.

Неважливо, де побачимось знову –

Ми знайдемо шлях, ось побачиш!

Тебе згадати хочу, але не можу (не можу),

Номера не знаю і не віднайду (на жаль).

І коли я вже поїду, через смуток збагну:

Наша зустріч перша, не остання!

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі