Кава з молоком

Роздерло очі сьогоденням

Навколо біль, пітьма і кривда.

Забулися слова вчорашні майже

Й нічні картинки в голові

Попереду весь день турбот

І створених для себе перешкод

Пора прийшла прогнати морок

Піду й відкрию занавіс від світла дня

Що ж світло залило моє рання.

Та вічний біль не зник з пітьмою

Ну і хай, піду робити еліксир для дня

Під вічний шум думок прибою

Молока немає, та і кави тут катма

Тож хрін із ним - сідаю я уже до справи

Віршику - папа