Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Електронні книги / #кава (47)

Гарбузова рапсодія

Годинник наручний показує осінь,

Вітер-пустун копоши́ться у косах,

Літо спливає останніми краплями,

Перемішавшись з гарячою кавою.

У теплих панчохах і шарфі строкатім,

Смакує в Старбаксі улюбленим лате,

Вбране у бежевий тренч, як годиться,

Гарбузоголове дівча-молодиця.

До Гелловіну декілька тижнів,

Сонце ще гріє променем ніжним,

Та скоро поступиться місцем негоді,

Проте це сьогодні її не обходить.

Містом крокує дівчи́на повільно,

Цмулить вдоволено лате ванільний,

І розглядає себе у вітринах...

Вона не живе Гелловіном єдиним!

...

Катерина Скрипка

Попіл кави

Голову до неба, що щільно набите зірками... Не впіймати,

Не приборкати мереживом ночі попіл кави... Розвіється.

На світлому темними плямопрогнозами світ не пізнати,

Не втримати час у полоні... Ніколи не схилиться!

Біла земля — для душі це випробування.

Що не згоріло — обуглилося, у горні зміцніло.

Чорна кава була дивною спробою знеболювання...

...Неосяжна ніч кришить долі снігом на землю вміло.

~2020~

...

Lexa T. Kuro

Кавовий іній

Туманним буває тільки світло...

Розбуди в мені напади чинних ілюзій,

Кинь у чорнила засніжено-мед.

Листя спадає у тонни екструзій,

Аби відпустити опалий намет...

Зміною спогадів дихає рама:

Усміхом солі улийся в нектар.

Межи світаннями котиться драма -

Сиза надія на сонний муар...

Я пам'ятаю: ти любиш начала,

Каву із солодом сонячних ден.

Я ж люблю ночі; як дихає пара

Гірко́тами кави у затінку вен...

Піна чекає, забута грозою,

Сміється ніким не прожита весна.

Журяться ноти, але не тобою -

Кинуто ва́ги на сутінь крила...

02.06.2024

...

Сара Ґоллард

за кавою з весною

...вже будильник туркоче дзвінком у світанок.

...вже кава збігає, шипить на плиті.

...а на столі - бутерброд із маслом вершковим та сиром...

засидівся, на мене чекає.

...як же пахне весною у кавовій хаті!

і поза хатою...світі в усьому! -

там,

в сонцесяяні світу

весна вибухає цвітінням.

осліплена сонцем вона,

радіє птахам-солоспівам!

і небесам волошковим.

вітер хитає,

безладно розхитує крони

мов пес,

ланцюгом що прив'язаний стовбура дерева,

грізно гримить та шумить в усі боки

довкола по видноколу -

кличе мене в сьогодення,

в сучасність невчасну,

об пороги якого зморений я

забруднені бути

днем саме цим

тру, витираю ретельно об нього,

будня буденного дня...

до біса!

хай кличе мене шаленіючий вітер,

в сучасність у ріг свій гучноголосий

синіючи дмуха щодуху!

захлинеться небом від злості нехай

з мойого непослуху... - хай!

я прокинувся поруч з весною,

чарівницею,

очі якої зелені, у колір перших листочків вербових.

м'яка,

граційна,

лагідна,

квіти даруюча світу рослин,

жвава,

весела,

закохана та кохана... -

з нею п'ю каву

гарячу,

міцну як обійми її -

красуні моєї,

діви містичної,

феї світу весни...

...

Ем Скитаній

За філіжанкою гіркої кави...

За філіжанкою гіркої кави,

сидячи на підлозі розкішного балкону,

ми дивились один на одного.

То з відразою, то з хворобливою похоттю.

Ми сиділи у повній темряві

із зв'язаними очима

щоб не бачити один одного.

Та все ж бачили.

Крізь закарбовані у пам'яті образи.

Із зв'язаними очима, закривавленою пов'язкою,

ми дивились вглядаючись в темряву власних душ.

Жонглюя уявою.

Уявляли як роздираємо

один одного із середини.

Як зникає той образ з пам'яті

що змушує Тебе бачити в темряві.

Ми сиділи так на підлозі і запашною гіркою кавою пригощали себе як отрутою.

Уявляя у тихому захваті

один одного помираючим.

В диких муках у повній темряві.

Так сиділи до самого ранку ми.

Кожну ніч без жалю та без остраху.

З-під закритих повік стікаючи

крапали сльози у філіжанку ту.

І закривавлені наші пов'язки

ставали мокрішими раз за разом.

Поки всередині роздерта рана,

там де серце було, кричала.

За філіжанкою гіркої кави,

на підлозі розкішного балкону,

видивлялись один на одного.

Біль на мене, а я на нього.

06.08.22

...

Лана

Кавоварка

(Тримаючи у руках керамічну турку)

Я вам продам, шановні, кавоварку.

Не думайте, що це якісь приколи.

Не треба наражатися на сварку,

Тому цю назву не кажіть нікому.

Казати «кавоварка» – це невірно.

А правильно казати треба «турка».

Бо прогріватись має рівномірно.

Така це дивна керамічна штука!

Варити каву – дивовижне щастя.

Ця дія варта слова драматурга.

Арабіку і цукор треба класти

У цю красиву керамічну турку.

Назвати можна й «джезва», Ваша воля.

Щоб каву по-турецькому варити.

І хоч би у кав’ярні, хоч у полі

Ти будеш невідривно пити, пити...

Немає в світі кращого напОю,

Ніж кава зварена. Чого бракує?

Візьми її упевнено рукою.

І буде щастя всім, кому смакує.

Вона не є солодкою, гіркою.

Вона жива, як для поета рими.

Вона тече невпинною рікою

По всім кав’ярням запахом нестримним.

Сиди хоч вдома, а хоч просто неба.

Іди на запах, просимо ласкаво!

І більш нічого нам в житті не треба.

То просто кава, то найкраща кава.

...

Сергій Кузнєцов

за філіжанкою кави

з чого починається творчий процес?...

Господи! стільки відповідей на це

від іронічних,

смішних та комічних,

і саркастичних,

аж до брутальних

та канонічних...

як колись ото мовив

розумний мені чоловік:

скільки людей є на світі,

стільки й відповідей... - без ліку!

усі будуть різні

та суперечливі,

і - так! - справедливі,

доказово тактичні,

у припущеннях просто таки фантастичні...

...так міркувалось за кавою

в затишній світлій альтанці

під шелест грайливого вітру у листі -

наче гіллям у саду

він із хмарами неба вітався.

хмари ті в танці повільні і білі

за обрій спадали сонні, зомлілі -

прозорими танули

в сині небесного моря,

сонце в якому спекотне,

до змору...

але у саду

під покровом сплетених крон

затишно і прохолодно,

манить в захмарений сон...

забуваєш про всі незавершені справи -

творчі, городні та хатні...

і недопита лишається кава...

з чого ж починається творчий процес?... -

питаю себе...бо питання до мене.

не знаю, що мовити навіть на це...

напевне, воно йде від світла,

що в колір зелене у цьому саду,

у затишку цьому.

бо тут забувається горе,

всі болі,

не чуєш ні канонади,

ні грому грози у негоду,

не бачиш,

не знаєш гвалту

та бруду міського,

та безголової суєти

мешканців міста оцього...

гамору - ні-я-ко-го!

лише ця тиша

і спокій.

і прохолода.

і чудова із леготом-вітром погода...

і кава смачна... -

що не допита

й шкода...захолола.

...з чого починається творчий процес?...

а хто його знає.......

...

Ем Скитаній

Гірко каві без молока

Гірко каві без молока,

Доля кавова нелегка,

Їй потрібно зігріти всіх,

Бачить сльози і чути сміх,

Слухать сотні чужих розмов,

Про дороги і про любов,

Про мільйони щоденних справ,

Заміняючи сотню страв,

Заспокійливе й шоколад,

Кава в душах наводить лад.

Тільки їй би хотілось теж,

Щоб кохання прийшло без меж,

Білий колір і ніжний смак -

Уявлялось воно їй так.

Ні, не цукор і не ваніль,

Що сідають в чашках на дні,

Молока так бажалось їй,

У тій мрії легкій своїй.

І (о долі прекрасний дар!),

Раптом дядько старий кав'яр,

Каву взяв і на раз змінив -

Щедро їй молока долив.

Чорне й біле в обіймах вмить

Так злилися, що не розлить.

І наівіки тепер разом

Ходять кава із молоком.

2014 р.

...

Сафі Байс

кава на ранні (білий вірш).

неймовірно сонячний день! і просто неможливо було не відгукнутися до нього, в честь такої сліпучо сонячної днини, у якій вмістилася уся різдвяна - різдвяна! - святковість...

*********

стежина сонця впала до порога...

зима з весною, певне, каву п'ють.

разом в альтанці у лугах Парнасу

мороз та сонце мирно гомонять.

...а я у хижі, в темній цій халупі

здіймаю чарку і вітаю день,

який зайшов до мене по стежині

в невмисному осяянні у дім.

не хочу рим шукати віршуванню -

там, на Парнасі теж мабудь свята,

що аж очам ця синь небес

безхмарна

як різь від сліз, веселощів бенкет.

і чую брязкіт брязкалець та сміхи,

пісні і танці...дзвін та передзвін... -

то хтось там, зверху зі стільця шарахнувсь

та обруса бенкетного стягнув.

...і крізь усі шуми святкові світу -

на вухо каверза, цей блазень в ковпаку

на нитках ляльковода, безобличний

нашіптує брехню якусь мені.

але... - сміюсь! не чую ті дурниці.

я услухаюсь в сині небеса -

стежина сонця в мене на порозі!

зима з весною каву таки п'ють...

...

Ем Скитаній

***

Ми прокинемось разом о 7.15.

В тихім затишку дому й обіймах весни.

Нам не треба спішити, сьогодні в нас свято.

Про цей день ми молились і бачили сни.

Ти відкриєш повільно жаккардові штори.

Вони знехотя світло запустять в наш рай.

Я сховаюсь від нього в ковдряному морі,

В його хвилях принишкну, як в храмі лихвар.

Ти котячими кроками підеш до кухні.

Загуркоче щось з посуду — я не здригнусь.

Всі причини боятися звуків відсутні.

Лише пам'ять озветься тривожно чомусь.

Я покину свій сховок й вгамую цікавість.

Обережно, немов в кукурудзі байбак,

Зазирну й милуватимусь таїнством кави,

Причаститись яким ти так любо забаг.

Я водитиму поглядом по твоїх рисах,

Карбуватиму обриси вранішніх див.

А ти будеш мене дратувати навмисно

Наготою своєю, як завжди любив.

Ти запросиш мене на прогулянку містом.

Ніжно вручиш спаньку рятівний еліксир.

Втаємничена в чудо, погоджуся, звісно.

Ми ж так довго чекали цей сонячний мир.

23.03.23

©️Неофітка📿

...

Яна Мороз

ЛЮБИШ ПАЛИТИ З КАВОЮ

Тане цей день цигаркою, межи твоїми пальцями.

Любиш палити з кавою, дим видихати кільцями,

Просмакувати фразами, і підібрати епітети,

Правди шукаєш істину і так боїшся вірити..

Ти так боїшся підлості, як не боїшся пострілів.

Тане життя цигаркою і розчиняється в попелі.

Може, пора спинитися ?.. Може, усе ще справиш ти ?

Любиш палити з кавою. Просто їй можна вірити.

Можна, вона мовчатиме. Хоч і гірчить полиново.

Серце твоє надщербляне, наче горня полив'яне.

Пам'ять - сумна елегія - не досягти й не витерти..

Суть же довіри криється, просто в бажанні вірити.

...

Ма Річка

рихтований час

а час в петлі... -

метляється від завтра в саме вчора

і навпаки із інверсійним скрипом

заіржавілим маятником

давнім,

давнішим за світи,

поміж яких хитається ледь-ледь.

- ...привіт!... - вітаюся із ним

(з сами собою наче).

вдивляюся ув вічі небуття.

тримаю у руці годинникові стрілки -

їх час при втечі загубив,

коли тікав (із тіканнями в миті)

від болю, стресів і гріхів... -

тікав з усього того,

пакунками вагомими що ми

йому завдали на рамена.

з того й поліз в петлю напевне -

часу у часі крізь часи

ніколи не позбавитися ноші.

бо ж він є ЧАС!...

хіба... - закреслити себе?...

запхати в зашморг самогубства?...

сміюсь!

жартую,

гуморю.

...але зірки нейтронні

зчепилися в борні за право

зчинити вибух порятунку -

затіяти у Всесвіті святковий фейєрверк,

салют життя на визволення часу.

... - хихи...куди призводять жарти! -

всміхаюсь подумки собі.

і зупиняю маятник іржавий,

до блиску вичистив його.

пилюку (не міжзоряну, бува?...),

бруд (кажуть, метагалактичний)... -

прибрав все це

із механізму руху до буття

і стрілки приладнав до циферблату

(нового, бо старий вже зовсім був затертий).

...просвітлений всміхнувся раптом час,

пішов нечутним кроком.

м'яким "тік-так" стривожив самоту

і боєм цісарським,

відлунням милозвучним

подякував зіркам за фейєрверк,

салют пісень у славу

вічності у Всесвіті безмежного простору...

...а я п'ю каву в затишку на кухні

і думаю про те... -

як просто опинитись поза часом,

коли от так от, раптом самотужки

ти відрихтовуєш, вертаєш до життя

годинника давнішого за тебе

на хтозна скільки там століть...

...

Ем Скитаній

«Унцію на язик...»

***

Зранку --

Унцію на язик,

Як рятунок життя --

Кава...

І... гірчить та дає

Неповторність, вона --

Чужим, в собі,

Стала --

Ароматом, якогось

Вчорашнього --

У сьогоднішнім,

Почуття,

Що, понову -- вернулося,

Запізніло,

Але... так стабільно --

Зрана,..

Непохитністю думки --

Чудова, іще є --

Вона...

-------------------------------

11.12.2023; Paris (Aurora) =========================

(!!!)

"До цього часу каву, як і золото -- вимірюють в унціях, що була колись вага еквівалента валюти і.."

--------------

(Автор -- "Роздуми про життя...")

======================

(!!!)

Автор :::

Катинський Орест

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000646

(Katynskyy Orest)

=============================

...

Катинський Орест

Ніщо -- не вічно...»

***

Осінь..,

Я одинокий

І ти такая ж --

У самоті..,

Осінь,

Тебе благаю --

Не йди так скоро

У смакоті..,

А сядем разом

Та кави вип'єм,

По філіжанці --

На видноті,

Де будем бачить --

Сонце сідає

І день втікає

У марноті..,

Бо все минає --

Ніщо не вічно

І ми, лиш -- гості,

Де спокій сниться

На цвинтарі...

---------------------------

28.11.2023; Paris (Aurora)

==========================

(!!!)

Автор :::

Катинський Орест

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999697

(Katynskyy Orest)

=============================

...

Катинський Орест

«Джаз слів»

***

Джаз --

Я не зможу

Написати словами,

Де музика серця --

У трепеті згадок,

Звучить --

Під ранкову каву

У філіжанці малій,

Що смакує прагненням

Цілі

Та дає енергію

Жить...

Джаз --

Я не зможу

Написати словами,

Бо слів не вистарчить

Для мелодії дня,

Який чудовий,

Завжди --

У планах з тобою,

А без тебе --

Лише музика згадок,

Тужлива та ніжна --

Мого життя...

-----------------------------------

19.10.2022; Paris (A-a)

=================================

(!!!)

Під мелодію ранішнього джазу "Кофе Джаз Музика і босса-нова☕ музика для кофе"

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976480

Paris :: «Джаз слів»

----------------------

(Автор ::: Катинський Орест -- "У пошуках істини, проживаючи і шляючись вулицями м. Париж")

===========================

ID: 976480

=================================

ID: 986380

ТИП: Поезія

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986380

Автор:

MAX-SABAREN (Катинський Орест; Katynskyy Orest)

===================================

...

Катинський Орест

«Насолоджуйтесь..!»

***

Насолоджуйтесь..!

Насолоджуйтесь тим,

Що є сьогодні..,

Бо вже завтра --

Це буде,

Лише --

Спогад

І.., того, чого не встиг --

Не доженеш,

А коли доженеш --

То і тоді насолода

Буде марною у собі..,

А тому --

Насолоджуйтесь..!

Насолоджуйтесь

Вже сьогодні тим,

Що ви -- є

І.., тим, що у вас є,

Бо в цьому зміст

Пізнання,

Яке все нам, поволі --

В поступливості,

Господь мудрістю

Відкриває...

Насолоджуйтесь..!

Допоки це Ви

І.., саме -- Ваше є..!

Де, вашим -- усе,

Що було --

Не вмирає...

-------------------------------------------

10.10.2023;  Paris (A / a)

=======================

(!!!)

Автор :::

Катинський Орест

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995810

(Katynskyy Orest)

=======================

...

Катинський Орест

Запашна кава

Зробила ковток запашної кави

Та тепер кайфує від ситуацій,

Котрі на перший погляд для неї

Не посильні, але доволі миттєві.

Вже залежна від горнятка кави

Та музики, що грає на повторі.

За допомогою цієї гармонійної хвилини

У дівчини миттю з'являється усмішка.

...

Хвилина душі

Осені букет

Вітри осінні, буйні і димні.

Пахощі яблук в садках.

Дощ на світанку. Холодно, сиро.

Листя розвіяне скрізь по шляхах.

Котиться осінь яблуком стиглим.

День завмирає тихо в полях.

М`яко ступає, наче по килиму,

Вечір осінній в блакитних вогнях.

Хочеться тиші і кави горнятко.

Книгу приємну, модерний сюжет.

Келих налляти. Швидко і хвацько

Випити осені терпкий букет.

...

Тарасенко Вікторія

А літо згортає трави

А літо згортає трави, аби потім шукати в них голку,

Осіння печаль переточить усе на полову, запалить стЕрні.

Серпень ще грає, та з музиканта вже мало толку.

Слова бувають в риму, лагідні, бува - нестерпні.

Скільки ще попереду буде темряви навкруги,

Що тільки будеш згадувати - як це радіти.

Ця печаль зламає твоє життя навпіл, на два береги,

Знову з'їсть твої сни, що не знатимеш, де себе і подіти.

Із ліпших друзів з тобою залишиться тільки кава.

І ти їй розкажеш, коли знову зможеш жити.

Налиєш дві чашки, собі і для нього, якого з тобою не має

За звичкою - ранній сніданок та хліб житній...

...

Лукерія

з поглядом в осінь...

у час, коли ця путінська війна... -

серед руїн

сиджу сумний на лаві,

у спогадах блукаю

наче в снах...

- ...запрошую Вас, пані, я на каву... -

і на чолі -

вінок Богів із лавру.

чоло схилив

у долю не просту.

заплющив очі.

п'ю неспішно каву...

явились Ви,

самітні у саду.

не літній сад.

вже серпню день останній.

там буде осінь

зимна і сумна.

і, певне, Вас я

більше не згадаю

у час, коли

ця блазнівська війна.

загорне Вас

осінній листопад

і поведе,

утопить Вас в тумані.

у розпачу

хитнеться вітром сад,

обіймуть віти

спогад мій оманний.

...де за столом

сумний сиджу на лаві

серед руїн

у обріях вікна

у час, коли

кривава ця війна -

в ній московит

вдоволений у славі

убивці,

терориста,

брехуна,

загарбника земель,

ізгоя,

хама...

в розбомбленому дворі

вся розламна -

скрипить в завісах

брама

в болях

дня...

...

Ем Скитаній

Мирна кава

☕💙💛Мирна кава...☕💛💙

Горнятко кави так п'янить ізранку.

Я вип'ю його рано на світанку,

Коли ще літній день десь у дорозі,

А сонечко ще там десь, на порозі.

Присяду до віконечка тихенько,

А плед огорне, щоб було тепленько.

Помрію рано-вранці тихо-тихо,

Щоб відвернулося від нас нарешті лихо.

Щоб хмари розійшлися чорно-сірі,

І щоб прокинулися дітки наші в мирі.

Помрію із горнятком кави вдосталь,

І точно мир вже прийде напогості.

Я подумки ще сильно побажаю,

Щоб нашим хлопчикам оце горнятко мати

Уранці, хай ніхто не заважає

Їм найсмачнішу каву скуштувати.

Щоб вдома, щоб отак, на ріднім ганку

Вони спокійно кави випили горнятко.

Забули щоб оті страшні світанки.

Щоб мир. Щоб кава. Й кожного так ранку..

18.07.2022

Війни 142 день

...

Людмила Жук

«Побажання...»

***

Мирного неба

Та тихої ночі,

А зранку-світанку --

Смачної кави,

Де сонячні очі

І... тепла у серце,

Як миру у домі..,

Бо найголовніше щастя --

Це здоров'я

Та спокій Душі...

-------------------------

03.11.2023; Paris (A-a)

=========================

(!!!)

Автор :::

Катинський Орест

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997688

(Katynskyy Orest)

=======================

...

Катинський Орест
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦
13.06.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Знаємо, що ви вже зачекалися, проте час настав! Вітаємо всіх з результатами конкурсу "Квантова Україна" 🥳⚡️🇺🇦
Це був довгий марафон, але результатом стала чудова підбірка фантастики в українському мультивсесвіті 💙💛

... Детальніше
Блоги
Статистичний підхід до марних сподіваньKotoryba
19.06.2024
(Написано для себе під впливом тимчасового нападу настрою "Чому ж мене ніхто не читає"; якщо вас нас ... Детальніше
Відповідність сюжетної лінії до реальності.Катерина Сапожнікова
19.06.2024
Вітаю, колеги. Маю питання і буду вдячна за відповідь і за ваш досвід. Наскільки прискіпливо ви дот ... Детальніше
Спочатку було Слово. І щурі. А потім прийшли пацюкиЛана Філлі
19.06.2024
Незрозуміло, про що я? Ну скажу, що я сама не до кінця дійшла певного висновку щодо цього мовного яв ... Детальніше
Новий 15 Розділ "Таємниці минулого"Вадим Булава
19.06.2024
Саме час дізнатися про те, що було раніше! Сталося вже дуже багато, але справа була лише в одному. З ... Детальніше
Не роби ашибок: як правильно писать на суржику, шоби все було чьоткоАрсеній Троян
19.06.2024
Драстє! Сьодні в цьом блозі хотілось би побалакать на тему суржика. Сразу отмєчу, шо це тема така с ... Детальніше
Рецензія від: Тетяни БиковоїБосорка
19.06.2024
Рецензія від: Тетяни Бикової, докторки філологічних наук, професорки. «Босорка» як вдалий літературн ... Детальніше
На Аркуші вже:
11427читачів
135566коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: