Писати
441134
День думки в дугу складає,
й серце наче не моє.
Вени мов ті струни грають,
біль лунає, злегка б'є.
Дразнить шлунок чашка кави,
паморочиться в голові.
Може цей напій — отрута,
як той Жовтень для трави?
Може вся біда в бажанні
не писати на стіні?
Та коли пишу я градом,
трішки легше на душі.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯