Розділ 9 Забута вишивка на старій сукні
Леонід з Христиною ще довго розмовляли, а коли він пішов, дівчина вирішила навести лад у своєму житті. Відчинивши шафу, вона почала перебирати одяг: щось викидала, щось лишала; Христина, наче ящірка, скидала стару шкіру, чекаючи доки виросте нова. Раптом дівчина помітила сукню, з вишивкою. Миттєво одягла її на себе і покрутилася біля люстерка:
— Яка ж я гарна! - мовила вона до себе. —Дарма я її ховала, дарма...
Христина вийшла у двір і посміхнулася сонцю. Вона кружляла у сукні посеред квітів, а вишивка (то дарунок її бабусі) блищала, наче вітражні скельця. Ніщо не могло затьмарити її радість.
А Едуард усе ніяк не міг змиритися з такою втратою. О, як же він лютував, стискаючи кулаки і скрежачи зубами, коли бачив Христину з тим... Леонідом. А сьогодні в нього рейс і він сподівається, що вона прийде, як завжди , його проводжати. В серці жевріла надія... На плацу вже зібралися люди, але Христини серед них не було. Едуард піднявся трапом і ще раз озирнувся, але так і не знайшов її у натовпі... Останній вогник згас... І Едуард картав себе за цю втрату. А на палубі на нього чекала пишногруда Марина.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!