Над містом ніч

Дуже прикро , що Вам довелося пізнати жахіття війни! Сподіваюся та вірю , що у Вас все буде гаразд. Натхнення Вам , віри , сил побільше і всього Вам найкращого, Вам і вашій сімʼї. Дякую!

душевний, гарно написаний

Мені довподоби, як класичний символ у вашому вірші набуває об'ємних форм сьогодення. І незважаючи на стале розуміння відповідного твору класика, заповіт розуміється у прямому значенні. Біль порожнього міста лунає глухо і дзвінко водночас. Сильна поезія.

Дякую вам за добре слово

🖤

На мою думку, вірші коментувати набагато важче, ніж прозу. Бо вірш - це насамперед емоція. І погоджуюся з автором, що ритм дуже сильно залежить від того, хто читає. Цей вірш викликає біль за нас всіх, за нашу Україну. Вірш прекрасний.

Дякую. На жаль в такі часи живемо

Дуже гарний , сильний вірш. Лиш не значні , маленькі корективи я б добавив в деяких місцях , таких як, на приклад, "Що своє сердце (ми) кладем на плаху" , "Шукає жертву з рання (й) до світанку". На мою суб'єктивну думку, ці невеличкі доповнення зберігають ритм. А в цілому дуже не погано.

Дякую. Так вони зберігають ритм але вони більш для красивості. Я ж шукав правду а не красу.

Гарний вірш, емоційний, болючий, але душевний. Щоденна війна, щоденні страждання. До речі, не розумію, чому всі так женуться за ідеальним ритмом. Мені здається, що ритм має задаватися теж інтонацією, людини, що його читає.

Перший рядок передостанньої строфи теж вибився із ритму. Правити чи ні, діло кожного. Я висловлюю лише свою думку. Вірш болючий від усвідомлення правдивості.

Так він ламається там де ламається зміст. Там де потрібен акцент. Форма підпорядковується змісту заради правди. Біль вірша народжується з цього самого зламу. З цієї відмови від стерильної технічності на користь живої, справжньої інтонації. Якби ритм був ідеальним, це був би вірш про війну. А через його злам — це вірш з війни. Не може бути чистого ритму там де збивається дихання, там де обстріли. Так що це мій свідомий вибір

У Вашій поезії відчутний цей посил. У мене абсолютне відчуття, що Ви пишете саме з війни. Тому і не робила сильного акцентування на коректурах. Бо Ви пишете душею. І Ваші вірші прекрасні! Сил Вам та витримки!

Так і є з весни 22.

Дякую за вірш, зачіпає за живе Болить у кожній стрічці

Наше сьогодення. Страшно річ. Гарний вірш. Щоправда, висловлю власну думку щодо коректив, а ви вже самі вирішите. Хоч "обгортає" є відносно коректним, але мене ця "б" дуже тормозить. Я ніби перечепаюсь через неї. На мою думку, легше в читанні було б "огортає", "загортає" або вже "завиває". І перший рядок останньої строфи. Інтуїтивно хочеться наголос поставити на "залúшки", а "зáлишки" збиває ритм. Думаю, коректніше було б "І рештки вікон дивляться на світ". Все інше - чудово.

Дякую за відгук. Знаєте з приводу огортає мабуть з вами погоджусь. Воно звучить більш м'яко. Ну а залишки залишу як є ))

Дякую, що прислухались) у вас чудова творчість)