Я мав учора...
Я мав учора...
Я мав учора на коліно стати-бути.
Я мав коханій дарувать букетик квітів.
А чОмусь на колінах стоять Онде люди,
А я не бачу свою любу і кохану Риту.
Я мав тримать обручку, гордо посміхатись.
Тремтіти мали мої руки у томУ чеканні.
Я мав би завтра одружитись, поєднатись
Із Ритою моєю у безмежному коханні.
Але чомусь не Я дарую море-море квітів.
Чомусь МЕНІ принЕсли їх. Чому, не знаю.
А я не на коліно прихиливсь до моєй Рити,
А чОмусь на колінах місто все мене стрічає.
Не треба б мЕні ані слави, ані цьОго моря.
Не треба сліз, жалю, голів, що так схилились.
Я ж тільки захистить хотів усіх від горя-горя.
Я жить хотів, а ви ж усі за мене так молились!!!
01.04.2022
Війни 37 день...
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.