Коханнямер
00055
Цей веселун, кучерявий карапуз,
пішов на зміну, забувши стріли.
Та щойно нас побачив він удвох —
збагнув: тепер вони й не потрібні.
Бо в ту ж мить, коли побачила тебе,
коханнямер у світі похитнувся:
шкала сягнула знов своєї межі —
від почуттів, що майже спалахнули.
13.10.25
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯