Останній лист

жовтень 2017

А листя, листя пожовтіло

Так пожовтіло запеклось,

Аж в серці тихо защеміло,

За тим, що може не збулось.

Поки зелено-золотаве,

І літо бабине в повітрі,

Усе ще сонячне, яскраве,

Здається так буде на віки.

Воно ж не так, бо опадає,

Ще день і другий облетить,

А завтра й зовсім не впізнаєш,

Дерева голі – ліс вже спить.

Встигни пожити поки літо,

Поки дерева молоді,

Ти поспіши, встигни зробити,

Бо час біжить і ми не ті.

Поки зелено-золотаве,

Ще сонце гріє, не пече,

Зробиш таємно, стане явним.

Підстав комусь своє плече.

Комусь всміхнись, когось порадуй,

Комусь віддай, з кимсь поділись.

Може комусь твоя порада,

Ковток повітря – новий смисл?

Небо заплаче, листя змокне,

А вітер в танці закружляє.

Все, що зробив ти, не замовкне,

Добро роками процвітає.

А листя, листя золотаве,

Чи кольорове, багряне.

Ти проживи так, щоб яскраво.

Щоб пам'ятався кожен день.

Усе сторицею вернеться

І, що посієш, те й пожнеш,

Твій шлях повір не обірветься,

Якщо по правді ти живеш.

А листя знов зазеленіє,

Все навесні відновить ріст

Час не марнуй, тоді зумієш,

Залишити найкращий лист.

Зелений, жовтий чи червоний,

Це байдуже, щоб був живий.

Залиш про себе гарний спомин.

Завжди приємний й дорогий!!!