Осіння туга

Твої цілунки — як вогонь.

Шмалять шкіру і волосся.

Мені тепло твоїх долонь

Вберегти не удалося.

Погляд твій тихий та глибокий,

Як колодязь на краю села.

А сам ти — гарний та високий,

До тебе душа моя несла.

Мені б ще трохи, трохи зовсім

Твоїх обіймів і цілунків.

На серці знову, знову осінь

Приносить жовтих подарунків.

Мені б ще зовсім трохи часу,

Надій, тепла, хоча б і марних.

До тебе душею приросла

Та до очей твоїх прекрасних.