моя мова.
00092
Посивіла зброя:
Колоси лижуть поранене небо,
Відчайдушним поривом гніву
— Я вклоняюся Ользі,
На пам’ять роздерши коліна.
Гіркою сажею на вустах,
Дзеленчить розстріляне слово
— моя мова:
Мертва й Жива.
Народжена болісним ревом століть,
без спокуси розплат
— просто тихо собі спить
у моїх вухах.
Постаттю Магдалени
— я вірю, що буду перша!
Хто нарешті побачить як вона воскресла.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯