моя мова.

00092
Публікація: 17.10.2025
Вірш
Завершено

Посивіла зброя:

Колоси лижуть поранене небо,

Відчайдушним поривом гніву

— Я вклоняюся Ользі,

На пам’ять роздерши коліна.

Гіркою сажею на вустах,

Дзеленчить розстріляне слово

— моя мова:

Мертва й Жива.

Народжена болісним ревом століть,

без спокуси розплат

— просто тихо собі спить

у моїх вухах.

Постаттю Магдалени

— я вірю, що буду перша!

Хто нарешті побачить як вона воскресла.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі