тут.

Тут навіть сонце сідає по-іншому,

Мрійливі стежки закуті плодами дерев,

Дороги пахнуть сушеними яблуками,

І немає лихих химер.

Молочні горіхи у схованці зелених лат

— Осінь пішли домами.

Затерши тисячі сторінок мап,

лише тут ми лишаємося нами.

Не заманять мене ані канадські авіалінії,

Ані Європи гонорливий стан,

Немає мені ішного місця у світі,

Ніж мій ріднесеньккий край.