Техніка

Напевно саме в полку я зрозумів слова мого вчителя полковника Сідненка Юрія Васильовича: автомобіліст повинен вміти їздити на всьому, що може рухатись! Бо в полку було все: починаючи від тягача АТП (як не дивно, але цей рідкісний експонат стояв на стоянці НЗ) і закінчуючи “Гвоздиками” та “КШМ-ками”. То ж я дозволю собі коротку екскурсію в ті часи…

Першими у цьому списку був гусеничний тягач АТС-712. Це був витвір Челябинського тракторного заводу, який випускався з 1952 року. Тягач отримав класичну компоновку з переднім розташуванням двигуна, чотиридверну закриту кабіну для екіпажа з 7 осіб і бортовий кузов з можливістю розміщення десанту з 10 солдатів. Позитивним, напевно, було те, що взимку у ньому було тепло (двигун розташовувався в салоні по центру). А от недоліків було набагато більше: через шум мотора розмовляти в кабіні було неможливо, а в ті часи ні про які радіостанції не йшлося взагалі. Та й керуванні він був норовистий - не дай боже перетримаєш важіль управління і вже твоя гусянка “побігла” поперед тебе. Та й технічний стан був неабиякий - вони “доживали” своє і йшли на списання (саме ці тягачі дістались нам як спадщина від гаубичного полку)…

Наступною була партія АТЛ, АТС-59 та АТТ. На цій техніці ми просиділи до весни, на ній же й провели весняний 100 кілометровий марш. Звісно ж цей марш був умовним, але…, ми отримали перший досвід. І він на той час був неоціненним.

Ми розуміли, що все це була допоміжна техніка, яка давала змогу навчити їздити на гусеничній техніці в принципі. Але було й розуміння того, що підготувати механіків-водіїв для самохідної артилерії таким чином неможливо. Тому й чекали того моменту, коли полк отримає техніку, яка відповідала б елементарним вимогам навчального процесу.

Першими прийшли 6 МТ-ЛБ, за ними - декілька 2С1 “Гвоздика” та КШМ-ки. І ми всі пішли в автопарк на екскурсію, адже багато хто з нас навіть гадки не мав, що таке "Гвоздика, не кажучи вже про "Акацію" (самохідна гаубиця 2С1 та 2С3 - прим. автора).

Саме з цього моменту, на мій погляд, полк став повноцінним. Тому що міг виконувати своє завдання за призначенням - готувати спеціалістів для частин та підрозділів самохідної артилерії.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.