Душа з мозаїки (Рондель)

Забуду на хвильку весь біль і печаль сьогодення,

Потішусь поволі красою осінніх листків.

Зберу свою душу в мозаїку з різних шматків...

У долі проситиму тихе любові знамення!

І в ній віднайду я довічне духовне смирення,

Закрите далеко, на вісім іржавих замків.

Забуду на хвильку весь біль і печаль сьогодення,

Потішусь поволі красою осінніх листків.

З тобою, як завжди, ділюся барвистим натхненням,

І знову поповню світлинами хатній архів.

Любові краплину вплету між ранкових рядків,

Тобі присвячу у словах цих своє одкровення.

Забуду на хвильку весь біль і печаль сьогодення...

©️ Любов Інішева (жовтень 2025 р.)