«Забагато морозива ніколи не буває» Умираючий Лебідь

Локація: Індія

Персонаж: безвідповідальна людина

Предмет: морозиво

Емоція: незмога

– У вас є морозиво? – утретє запитала дівчинка у кремезного чоловіка за прилавком таверні.

– Ні, – утретє без емоцій відповідає той і продовжує витирати рушником кухоль.

– А якщо подумати?

– Ні.

– А якщо добре подумати?

– Ні.

– А якщо пошукати?

– Ні.

– А якщо добре пошукати?

– Ні.

– А якщо чесно? – дівчинка пильно подивилася на чоловіка.

– Ні, – без жодного натяку на злість відповів господар таверні.

– "Ні" – це "ні, у нас чесно немає морозива" чи "ні" – це "чесно, у нас є морозиво"?

– Ні, у нас чесно немає морозива, – зітхнувши, мовив чоловік.

– А якщо помріяти?

– О, то так, у мене тут за прилавком ховаються аж п'ять діжок із морозивом і всі на різні смаки!

– О, то вони тут? А де саме? – зазираючи за прилавок, запитала дівчинка.

– У твоїх мріях, – чоловік уже почав нудитися.

– Ні, у моїх мріях є аж десять цілих діжок із морозивом! – без сарказму заперечила дівчинка.

– А що ти тут узагалі робиш? – тепер ставити питання почав господар таверні, і то з неабиякою цікавістю.

– Морозиво шукаю.

– А чому саме тут, у таверні?

– Бо більше ніде немає.

– Як немає? Та ось там за рогом є ятка з морозивом!

– Та знаю, але там морозиво вже закінчилося.

– Як? Так швидко? Навіть у мене так швидко випивка не закінчується! – здивувався чоловік.

– Так. Знаєте, моя мама каже, що я безвідповідальна. Каже, що скільки би мені не дала кишенькових – я їх усіх потрачу на вітер. Я сьогодні мамі сказала, що не безвідповідальна. Вона натомість дала мені кишенькові за цілий тиждень і сказала піти собі щось купити.

– І як успіхи?

– Як бачите, я купила все морозиво з ятки і тепер стою перед вами.

– У тебе хоча б решта залишилася?

– Якби в мене залишилася решта, я би не стояла зараз перед вами й не випрошувала б морозиво за гарні очі, а пішла шукати іншу ятку.

– У нас же немає морозива! – господареві таверні ледве очі на лоб не полізли.

– Знаю, але я так ще хочу морозива!

За декілька секунд дівчинка промовила:

– Ну, то дайте тоді хоча б трішки льоду.

Більше творів Умираючий Лебідь

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.