Прийди, кохана

ПРИЙДИ, КОХАНА

Прийди в цей світ,

Наповнений стражданням,

Де наш політ

Мине розчаруванням.

Кохана, чи пожертвуєш собою?

Кохана, чи страждатимеш зі мною?

Де все даремно,

Де марніють мрії,

Де все гниє

І де нема надії -

Кохана, чи підеш рука об руку

Зі мною до могили і розлуки?

Прийди в цей світ,

Де будуть завжди поруч

Скорбота, гніт

І горе, плач і розпач.

Кохана, чи поринеш ти у відчай?

Кохана, чи терзатимешся вічно?

Прийди в цей світ

Для того, щоб померти.

Де кожну мить

Ми певні тільки в смерті.

Кохана, чи стогнатимеш від болю?

Кохана, чи вмиратимеш зі мною?..

Приспів (версія 1) :

Прийди, кохана...

Разом будемо страждати.

Прийди, кохана...

Разом будемо вмирати.

Приспів (версія 2) :

Прийди, кохана...

Страждання - через край.

Прийди, кохана...

Зі мною вмирай.

А-а-а-а!..

[31.03 - 01.04.2025]

[ідея та перший куплет - 2024]

--------------------------------

Атмосфера цього вірша подібна до тієї, яка зустрічається у піснях напрямку Gothic Rock і Doom Metal.

Але самих лише пісень мені було замало для натхнення. У 2024 році я написав тільки перший куплет і нариси окремих рядків для наступних куплетів.

У березні 2025 року потрібна атмосфера з'явилася в оповіданнях "Автобус-3" і "Автобус-4". Для виникнення цієї атмосфери в оповіданнях була певна зовнішня причина, про яку я не буду писати на загал, оскільки вона стосується іншої людини, яку я добре знаю.

А ще буквально вчора я передивився фільм "Жорстокий романс" (1984). До речі, 1984... І знову асоціації з Оруелом...

P.S. від 31.10.2025:

Усе-таки продовжив експерименти з Udio для створення пісні на основі цього тексту. Дуже довго бився лобом о стіну, щоби Udio згенерував приспів із жіночим вокалом, а куплет - із чоловічим. У цілому, звучання пісні вийшло не таким важким, як я собі уявляв - але, може, то на краще, бо далеко не всі витримують дуже важкий рок/метал.

Посилання на свіжесеньку пісню:

https://www.youtube.com/watch?v=r8p19tflLAk