Солодкий цілунок

Вона казала собі, що це в останнє. В останнє вона йде туди, де він. Бо більше не може мучити себе питаннями, чи подобається йому. Коли вона його побачила, він сидів за своїм робочим комп’ютером. Почувши голоси, він, мабуть, впізнав її. Він повільно повернувся на офісному кріслі і так же повільно посміхнувся. Було помітно, що він трохи заклопотаний, але його руки автоматично потягнулися до неї. А губи так кумедно і мило скрутилися в трубочку, натякаючи на поцілунок. Вона незграбно поклала свій рюкзак та шапку на стіл поруч і продовжила рухатися до нього, при цьому розуміла, що вже не керує своїм тілом. Розум наче навмисне сховався за ширмою, щоб подивитися, що ж буде далі. Вона хотіла підставити свою ліву щоку для його ніжного поцілунку. Але щось пішло не так. Вона легко цьомнула його в губи і… І зависла в шоці від свого вчинку в кількох сантиметрах від його обличчя.

Її зріст був такий малий порівняно з ним, що, коли він сидів на офісному кріслі, їх вуста були на одному рівні. Три секунди, які вони здивовано дивилися один на одного, були наче вічність. І він притягнув її до себе, міцно обійняв за талію та ніжно торкаючись своїми губами її. І десь наче вимкнули рубильник, при чому відразу на двох лініях.

Такий приплив емоцій доти не отримував жоден з них. Вони відчули таку насолоду — щось набагато солодше за мед. Вона відчула, як кров шалено запульсувала. Таку жагу вона ще ніколи не мала. Він повільно встав, беручи її тендітне тіло, усаджуючи на письмовий стіл. Вона більше не могла сумніватися. Вона була повністю впевнена в тому, що хоче його. Не тільки його розум а й тіло. Впевнена і в тому, що він весь час фліртував не просто так, але чи буде щось після… після цього. Раптом зі столу посипалась якась канцелярія, і почулися кроки в коридорі. Двері були відчинені. Він різко відірвався від неї, наче прокинувся від жаху. Вона повільно спливла зі столу і повернулася до шафи, наче щось там шукала. Її щоки так палали, що здавалося — ось-ось щось займеться.

Співробітник зайшов в кабінет, мовчки взяв журнал зі столу, де лежав її рюкзак, та вийшов в такому ж спокійному темпі.

— Здається, я ключі забула, — випалила без зайвих думок вона і вилетіла з кабінету.

Він повільно сів назад в крісло і втупився в монітор.

Їм було вже майже по 40 років, але такого солодкого поцілунку жоден з них не мав…