Повелитель Драконів

Почну з хорошого. Приємно, що Дангатар після цієї пригоди почав серйозно трактувати людей. Шкода, що причиною цього стала жінка із дровенякою в руках :) А тепер детальніше про те, що викликало сумніви. З манери оповіді розумію, що автор, швидше за все, лише набуває письменницького досвіду, а також писав текст уривками. Якщо зважити на те, що оповідь іде від третьої особи, але це - особа Дангатара, то після переміщення його у світ людей бракує текстового розмежування "ось тут світ очима дракона, а ось тут - дівчини". Бо якщо він бачив перед аварією, як на нього їде "машина", то дивно, що коли вийшов гуляти із дому Сивіли, бачив "візки, що їхали без коней". Друге. Я розумію, що дівчина боялася, що постраждалий заявить на неї в поліцію, тому й забрала його до себе додому, але ж... Іти на роботу, залишаючи самого вдома невідомо кого, котрий спершу верз нісенітниці, а потім пішов вештатися містом, лишивши хату незамкненою! Та й, зважаючи на розміри Дангатара у драконячій подобі, сумніваюся, що він у принципі бачив людське помешкання зсередини. Адже він досі ніколи не перетворювався на людину! Як викликає сумнів і те, що дівчина у принципі повірила тим двом, що вони дракони. Невже її переконав кругляшок, який нагрівся? Гадаю, ілюзіоністи людського роду теж би щось на цю тему вигадали. Гра на планшеті повеселила, але далі Дангатар здався наївним хлопчиськом. Ну от як може давня і мудра істота повірити віковічному ворогові? І це при тому, що в цьому світі уперше опинився сам Володар Драконів, а його віковічний ворог, схоже, уже звик тут бувати, бо дуже впевнено себе тут почував. Гадаю, Дангатар мав на це зважити. Фінал порадував - магія у молодої відьми пробудилася. Однак, на жаль, твір не познайомив читача з нею настільки, аби той міг хоч припустити, на які цілі Сивіла її використає.

Класна пригода! Сподіваюся дракони там всі примиряться і будуть розвивати людство, щоб потім грати в ігри на планшеті лол. Дякую!

Щиро дякую) Я також у це вірю))

Легко й оригінально.

Дякую за відгук)))

Подобається мінімум персонажів, гарна світла кінцівка та легкий гумор. Як на мене (суб'єктивно) трохи розтягнуто і багацько інфодампів. Дякую і нехай щастить!

Дякую за відгук) Навзаєм

Гарний кінець. Легко читати.

Гарний кінець. Легко читати.

Спасибі)

Цікаве оповідання, кумедне, та легко читалося! Бажаю Вам успіхів!)))

Дякую за відгук) Щасти

Кумедне оповідання й читається легко. Мені сподобалося!

Дякую)

Хороше оповідання! Читалося легко. Приємні герої й розкриття задуму твору на мій погляд склалися у гармонійну історію з цікавим фіналом. В переосмисленні Дангатаром своєї зверхності в мене виникли паралелі зі світом людей. Головного героя в буквальному сенсі слова спустили з небес на землю, що й змусило його зробити для себе певні висновки. На мій погляд закладена думка щодо поваги до інших є плюсом для твору. Опис опановування гостями з інших світів нових для себе гаджетів приємно потішив. За цікавий сюжет та добре оповідання від мене п'ять зірочок. Бажаю вам творчого натхнення та успіху в конкурсі!

Дякую за відгук. Дуже приємно)))

Певно, найбільше мені сподобався епізод з грою на планшетах. Кумедно) Цікаве оповідання, успіхів вам!

Дякую

Непогане оповідання. Дещо занадто пафосне на початку, але далі гарно написане. Мені ще сподобалося наприкінці, що магія повернулася в наш світ :)

Дякую) То ж так і треба, щоб було пафосно) аби показати, якими були герої у свому світі.