Скрипка

Вперше почув він у донецькому степу,

Хоч довкола лежала рівнина до гаю,

Прямо поруч, навколо, лилося з неба —

Пролунала скрипка. Тягуче, без краю.

І, здавалося, більше ніхто не почув.

Поруч виліз взводний з очима вовка.

Піднявся в окопі, набакира чуб.

Куля свиснула — вжик! І скрипка змовкла.

Потім чув скрипку тричі — містичний скрут.

Лейтенант Івашко, Шаман і Грудень

Після цих нудних звуків упали в бруд.

І він вирішив: гірших пісень не буде.

Але нині він чув, наче сто симфоній.

Ноти липли до вух, як криваві плями.

Наступали орки в сліпій агонії —

І він сам вставав з оркестрової ями.