Поклич мене на каву
50049
П’ю я каву, та без тебе,
Бо відмовив ти мені.
Може, так мені й треба —
Мріяти лише у сні.
Я знайшла можливість знову
Тебе в щічку цілувати.
Не дано було нікому
Мене близько відчувати.
Та чи помітиш ти,
Як дивлюсь на тебе?
В очах моїх лиш ти.
Більшого не треба.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯