★Пітьма ~ Спогади
00044
Я йду з тобою у пітьму
Або ж я йду від тебе
Я не знаю точно.
Та все до тебе думка лине.
Тут, на гучній вулиці, ми з тобою зустрічались кожен день.
А там, на березі водойми, ми з тобою усміхались.
Та все ж, до тебе думка лине.
І я знову в спогадах тих днів літаю...
І жоден звук нам не завадить
Тільки ми і наші жарти
Я йду від тебе у пітьму...
Тепер не має нас.
Та спогади живуть в мені
Спогади проникнули у стіни тих довгеньких вулиць.
І я ідучи по них, зовсім не чую ті всі звуки – захоплююсь атмосферою минулих днів.
Все не так погано ні
Щоб там не було, я щаслива жити тут і зараз
Спогади лиш мить, які колись забуду.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯