Очі

Ті очі, в які неможливо не закохатись

Глянувши лиш раз,

падеш у їхню глиб

У них ти бачиш світло,

що так ніжно,

Зігріє навіть в найтемнішу ніч.

У тих очах виблискує проміння,

Тепла і затишку для нас обох.

У них так хочеться тонути,

ніби це перина.

Валитися в бездоння,

вічно,

знов і знов.

Так хочеться дивитися в них вічно

Та хочеться вже милуватись без кінця

Бо їх краса манить і знову й знову

У них тону і тану я.

“INREYA”