Математика
50075
Сім по сім відцвітало тюльпанами
і манило гарячим літом…
Ми з тобою були ніби п’яними,
від людей заховавшись і світу.
І було нам так добре під зорями,
де мовчання ніяка не мука.
І шляхами всіма неозорими
я б поніс тебе, взявши на руки…
П’ять на десять запахло кульбабами
і п’янким ароматом жасмину,
небо плакало десь зорепадами
і комети нам дихали в спину.
Та було ж нам так добре у Всесвіті
під промінням гарячого сонця
і тепла, що в собі мені несла ти,
привідкривши у душу віконце.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯