***

Чи буде щасливий фінал у цієї історії?

Напевно, що так... Колись же ж ущухне шторм,

І під поверхнею навколИшньої акваторії

Океан заховається звіриним своїм нутром.

Муркотатимуть хвилі, знов бавлячися із берегом,

Будуть гоїти рани пляжів теплим піском.

Горизонт мерехтітиме розпашілим під сонцем маревом,

Розпливаючись, мов минуле, неозначеним тлом.

А я мружитимуся від грайливих сонячних зайчиків,

І усмІшка, напевно, торкнеться потрісканих вуст...

Ще б відчуть до повік дотик ніжних, знайомих пальчиків,

Щоб не бачить розкиданий поза спиною бруд.

16.03.2025