В крові земля
01040
В крові земля, понівечене тіло,
Лежить солдат він все віддав, що мав,
За свою землю, за свою країну,
Він грудью перед ворогом повстав.
І ось нема і плаче сива мати,
Вона молилася до Боженьки що-дня,
Щоб він зберіг життя ще юному солдату,
Не вийшло щось, солдата вже нема.
Всі скажуть доля, но не тая мати
Яка чекала сина, та дарма.
І буде звинувачувати ката,
Усе своє зруйноване життя.
Ми не забудемо, ми будем пам'ятати,
І викарбуєм їхні імена,
Вони пішли країну захищати,
Поклали там вони своє життя!
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯