У вічну мить лунають звуки

У вічну мить лунають звуки

І колір волосся спалює очі.

Листопадні твої оці муки

Щороку стають… недівочі.

Ти згориш у полум’ї неба,

Як пророча зоря.

І не скажуть тобі, як треба,

Де закінчиться стерня.

Шукаєш натхнення в інших

Для себе прожити ще день…

Та не існує більших

За власних чудових пісень.

Забудеш холодні серця,

І вкотре спалиш мости…

Хмарці постелиш, не буде кінця.

Пам’ятай: ти маєш піти…