NPC

Я — мов хом'як, замкнений в клітці,

Щодня у колесі-долі біжу.

І наче на своєму я місці,

Але для чого все це роблю?

У цей світ прийшов без нічого,

І піду з нього також ні з чим.

Мене створив Бог... Хто створив Бога?

Чи є сенс у зустрічі з Ним?

Та чи це мої слова?

Чи це мої думки?

Чи я — це я?

Приспів:

Можливо, весь наш світ —

Лиш емерджентність біт.

І наше справжнє "Я" —

Це просто цифри в ряд.

Може, це все — гра:

Немає зла й добра,

І на землі усі —

Ми просто NPC?

Та чи не все одно, чи реальність реальна,

Якщо серцем я чую любов?

Неважливо, хто є автор програми —

Головне, щоб свій шлях я знайшов.

Мінятись може істина часто —

На це впливає погляду кут.

Мені природа світу не ясна,

Та усередині — я абсолют.

Нехай життя прописане кодом,

Детермінізмом визначено.

Я обираю сам бути Богом

І малювати своє полотно.

Так, це є мої слова!

Це все мої думки!

І я — це я!

Приспів:

Можливо, весь наш світ —

Лиш емерджентність біт,

Та наше справжнє "Я" —

Не тільки цифри в ряд.

Хай лише це — гра,

Тут повно зла й добра,

Та на землі ми всі —

Не просто NPC!

І мені все одно, чи реальність реальна,

Бо у серці я чую любов!

Неважливо, хто є автор програми —

Головне, що свій шлях я знайшов.