Попроси мене залишитись...
00050
Попроси мене залишитись
Хоч би як нас життя не ламало.
Кава, розмови, теплі вечори...
Та цих моментів в нас було замало.
Не залишайся із пітьмою сам на сам
І не викреслюй наші імена з історії.
Тривале мовчання іноді нагадує
Ходьбу по небезпечній території.
Крізь скло віконне виднівся
Холодний танець зірок,
А я боюся це все згубити
Та зробити останній крок.
Моя посмішка нічим не зарадить,
Та іскри у очах твоїх люблю.
Щоб не сталось, завжди я згадаю,
Як тримав ти долоню мою.
У крихкі дні розрухи і жаху
Ти, будь ласка, себе бережи.
Попроси мене залишитись.
Отак просто мені це скажи.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯