Перехрестя доль

(написано на основі реальних подій)

В'язким сиропом тягнеться життя,

Єднає ритми спраглих двох сердець.

Проте струна у деяких місцях

Веде із долею безжальний герц.

Тріщить тонка мелодія по швах,

Мов светр, який кохання ткало двом.

І потяг їхній втратив спільний шлях,

І на любов заплющив очі Бог.

Історія роздмухалась з вогню

Під чергування циклів двох світил.

А потім канула у сон-пітьму,

З багаття залишився тільки дим.

Вона тонула у його руках,

Але реальність викрадала знов.

Назовні вже чигав на неї крах,

Манило те кохання вже давно.

Біда звивалася у животі,

Хворобою зашилася у плоть.

У часі піднебесно-золотім

Вона отримала фатальний лот.

Впивалась солодом любов сповна,

Занурюючи тіло в кому снів.

То виринало — раптом знов до дна,

А цукор падав в вирі почуттів.

Ниркове сито об'явило: "СТОП!"

В очах погаснув сонцесяйний чар.

Їй відлік учувався: цифра сто,

Чим швидший біг, тим ближче оклик хмар.

Прощальний подих на його руках,

І з поцілунком почуття вини.

Крізь сльози болю він її гукав,

Аби вона зосталася із ним.

Лікарня поглинала водоспад,

Що виливався із його душі.

Життя поставило і шах, і мат,

Надію вкрили рясно спориші.

Пітьма поглинула його любов,

Роками міокард з вини мовчав.

Та попри лезо втрати в грудях знов

Постало полум'я замість ножа.

Обійми, поцілунки й прийняття

Стягнули рани променистим швом.

Ще довго нило в серці каяття,

Допоки щастя хлопець не знайшов.

Кохання сформувалось у сім'ю,

А в неї доня зіркою зійшла.

Тепер щоранку на вустах "ЛЮБЛЮ",

Й життя заради тої, що була.

Жовтень 2025 р.

P.S. На цей текст створена балада, тож зайдіть у коментарі😉