МІЙ ТЕПЛИЙ РАЙ

‎Мій теплий рай без нього не можливий.

‎Слова банальні. Але вже, як є.

‎Вплітають смуток у волосся зливи.

‎Хоча надія світла додає.

‎

‎Мій теплий рай не скорений вітрами.

‎У квітах роси.- ніжності сліди.

‎На скроні тиснуть сірі панорами.

‎А от роки- невпинні поїзди.

‎

‎Мій теплий рай у посмішці навпроти.

‎Просте привіт, як спалахи зорі.

‎Довкола нескінченні повороти

‎Між позначками у календарі.

‎

‎Мій теплий рай йому заварить чаю

‎І лагідно пригорне до грудей.

‎На перехрестях радості й печалі

‎Він найрідніший в натовпі людей.

‎

‎Мій теплий рай у сонячнім серпанку.

‎Рука в руці. Все інше марнота.

‎Що є солодше, ніж уста щоранку?

‎Омріяні і пристрасні уста...

‎

‎Життя вирує, мов потік бурхливий.

‎Повторюю собі я знов і знов:

‎Мій теплий рай без нього не можливий.

‎Бо щастя тільки там, де є любов.

‎

‎© Світлана Башинська