День шостий: сумніви… “можливо, потрібен освіжувач повітря з ароматом падіння…”
Ні сонця, ні дощу — вітерець легенький, теплий, бавиться тоненькими гіллячками.
«Мабуть, треба встановити дзвіночок, бо у справах пропущу появу клієнта. Помічника немає — та й навіщо. Сам справлюсь», — вирішив Жажа і побіг збирати підручний матеріал. Майстрував…
Сумніви роїлися в голові, бігли дрижаками по тілу.
«А якщо знов ніхто не прилетить? Що тоді?
Звісно, я можу протриматися зо дві неділі, але не більше.
Стоп! Якась сумна плетениця думок обсіла зранечку. Уже й лапки опустив.
Не бувати цьому!».
Прилаштував дзвінок, задоволено прицмокнув, сам собі подзвонив — працює.
Муха пролетіла — не зупинилася, тільки підозріло глянула на павука.
«Можливо, потрібен освіжувач повітря з ароматом падіння…
І бажано прямісінько в мої обійми. Але ж такого немає…» — зітхнув Жажа.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!