***

Ти всміхаєшся просто так.

Не мені. Не комусь. До неба.

Під тобою старий гамак

і розгойдувати не треба.

Вітер грається, наче кіт,

а ти, ніби легка пір'їна.

Руки - врізнобіч, на зліт!

Бо літати легко! Наївна?..

Чи, можливо, ти просто з тих,

котрі знають за інших більше;

кому Бог розповісти встиг,

доки ще не розбилась тиша,

про усі таємниці, що знав.

(А їх, насправді, зовсім трошки.)

Й на прощання поцілував,

І тому між бровами зморшки,

а в куточках очей, як знак,

що цей світ кращий, ніж здається...

Тож літатиме твій гамак

в небесах, доки серце б'ється.

28.10.2021