Донецьк, троянди, голуби

Донецьк, троянди, голуби

Торкнувсь твоєї я руки.

Викладання, Валентина,

Мене з тюрми чека дитина.

Дмитро маленький зовсім, все ж

За батьком сумуватиме, авжеж?

Але ж, не було мене в нього?

Чи окутує його сум... тривога?

Веселий цвинтар, цигарку з чаєм

Світло у квартирі обережно вимикаєм.

І наші серця, крихкі як картина Божої Матері,

Тріснуть в переломний момент на стіні.

Загрубші вуста

Промовлять останні слова

Але було б краще сказати

Тихенько почнуть благати...

Тебе, моя країно

Ти достатньо терпіла в тяжкі хвилини...

Будь сильною. Так само, як українська людина.