Дно

Її ім’я я розчиню в бокалі.

Отруєне вино. Один ковток.

МузИка грай гучніше на роялі.

Сьогодні ти єдиний мій пророк.

Хай скрипка плаче, саксофон співає.

Та біль у скронях вже не зупинить.

Сьогодні п’ю, сьогодні я гуляю.

Бо завтра вже не зможу повторить.

Вино повзе по венах тихим болем,

Гучний акорд, як вирок у суді.

Була мені ти світлом, алкоголем.

Та більше не повернешся сюди.

МузИка грай, залишилась хвилина.

Безумство танцю нам не зупинить.

Я тихо впав, розбився на частини

І це вино мене вже не п’янить.

Ніч швидко розчиняється в бокалі,

Ще спогадів залишився ковток.

І новий ранок зустрічаю на вокзалі,

Бо тільки в пекло, вільний є квиток.