Мисливець
МИСЛИВЕЦЬ
Виходить із лісу лісник молодий,
Зігнувся, сердега, він зовсім дугою.
Він дуже зелений, і слизистий жир,
Дебільчик трясеться, придурок такий.
Із темного лісу назустріч йому
Іде жировсраненький монстрик.
Покірний Жопу́ну монсти́р одному́ -
Іде, і дебілів він хрестить.
Лісник молодий весь до нього підбігся
І перднув: "Коли я подохну?".
Монсти́р не озвався, дістав кулемет -
І наш-то мисливець вже в пеклі живе,
Він Жо́пуну славу день кожен реве.
[1994]
----------------
Вигадано на уроці російської мови, коли задали написати твір за картинкою, на якій були лісник та олень у лісі.
Твір мав шалений успіх: С.Д. з тріском виставили з класу (коли він реготав з цього віршика).
Звісно, вчителю я його (твір, а не С.Д.) не здавав.
(Пізніше, у 1997 році, схожим чином був створений вірш "Пекельна ода" авторства Ю.Д. - також на уроці російської мови. Але його автор в особі Ю.Д. пішов набагато далі: він здав "Пекельну оду" на перевірку вчителю в якості виконаного завдання. Що, звісно, зробило цей вірш ще легендарнішим в моїх очах).
Вірш "Мисливець" був одним із перших, написаних мною (не самим першим, а одним із перших).
Я почав датувати свої твори у 1995 році. Наприклад, моя перша поема датована 8-9.03.1995. Перший вірш англійською мовою, згідно записів, був створений на початку 1995 року. "Мисливець" був точно написаний раніше, коли я ще навіть не завів рукописну книжечку зі своїми творами. Скоріш за все, він з'явився восени 1994 року. А то й навесні 1994 року.
Останніми роками мені не дає спокою запитання: чому лісник у вірші перетворився на мисливця (або навпаки)? Лісник-мисливець? Якось нелогічно.
Але це знаковий вірш. Він уже окреслює напрямки подальшої творчості. Тут ми можемо побачити, зокрема, паростки майбутньої поеми "Тарган" і навіть "Великого Сотворення і Божественного Милосердя". Хоча з часом все сильно змінюється. Сьогодні я не зміг би написати дещо з того, що написав багато років тому - а тоді не зміг би написати дещо з того, що пишу тепер.
У цьому вірші ми чітко бачимо вплив іншого твору:
Із тьомного лєса навстрєчу єму
Ідьот вдохновєнний кудєснік,
Покорний Пєруну старік одному,
Завєтов грядущєго вєстнік.
Більш грунтовно над цим першоджерелом я попрацював у іншому своєму творі, також із далекого 1994-го року. Цей твір має назву "Пісня про Дибного Вонюка".
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.